Лялечка «Зернянка»

             Чудову нагоду власноруч зробити подарунок   для себе, для своєї родини, для друзів та для тих, кому  хочеться побажати добра і щастя отримали учасники бібліотечного клубу «ТеррА АрТ», що діє при бібліотеці. Захоплюючий майстер-клас із виготовлення оберегу лялькі - мотанки  «Круп′яничка», або «Зернянка» згуртував дівчат  в бібліотеці .

 Свою назву «Зернянка» отримала за те, що всередині вона наповнена зерном або крупою.

Ще в стародавні часи побутувала така традиція: найкращим зерном з нового врожаю наповнювали невеликий полотняний мішечок.  Цю  імпровізовану ляльку гарнесенько наряджали в червону хустку і стрічки з символічними орнаментами і дбайливо зберігали до наступного року в „красному” кутку хати під образами.

«Круп’яничка» —  це оберіг достатку в сім’ї. За виглядом цієї ляльки можна було визначити, наскільки заможно живе родина:

- якщо лялька „худенька”, мішечок нетуго набитий крупою — це вказувало на те, що запаси продуктів закінчились і домашні почали використовувати в їжу зерно, призначене для висівання навесні, отже, в цій хаті люди бідують;

- якщо «Зернянка» огрядна, товстенька — значить сім’я поживає в достатку і добробуті. Вважалося, що така лялька приносить в дім достаток, благополуччя, допомагає досягти успіхів у роботі.

Один день з життя планети

  Людина та природа — поняття взаємопов’язані та взаємозалежні, адже людство існуватиме доти, доки існуватиме природне середовище. Створюючи загрозу природі, ми загрожуємо самим собі.  Людина доти могутня й непереможна, доки вірна законам природи — пізнаним і непізнаним, не нею встановленим... Активно впливати на природу, але залишатись її сином, бути вінцем її творіння та володарем її сил, по-синівському бережливо ставитись до неї — ось яку позицію нам треба займати у процесі взаємодії з природою...». 

   Настав час керуватись у наших діях правилами екологічного гуманізму, основна ідея якого: людина є лише часткою Природи та Космосу, із законами та силами яких вона повинна рахуватись. Що ж таке «екологія»? Які екологічні проблеми людина створила сама собі, які глобальні екологічні катастрофи загрожують людству?

    В бібліотеці відбулась вікторина , присвячена Всесвітньому дню довкілля , яка торкалась різних аспектів екологічних  проблем. Учні 9-А класу Луцького НВК загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №7-природничий ліцей відгадували екологічні кросворди, відповідали на різні цікаві запитання які стосувались природних ресурсів та захисту навколишнього середовища. Всі присутні погодились з висновком, що майбутнє нашої планети залежить від нашого бережливого ставлення до довкілля.

Калейдоскоп пасхальних рукотворів

 На протязі шести тижнів в бібліотеці були проведені різноманітні майстер-класи із виготовлення пасхальних виробів. Це  і традиційні писанки, і пасхальні віночки, і пасхальні композиції , і ляльки-мотанки тощо.
      Кожен користувач бібліотеки мав можливість виготовити той виріб, який йому до вподоби. І ось що з цього вийшло:
 учасники фольклорного гурту  "Волиняни" разом із батьками завітали в бібліотеку на майстер-клас із традиційного писанкарства :

   бібліотекарі також навчились писати писанки, майстер-клас проводила завідувач відділу етнографії та народних промислів Волині Волинського краєзнавчого музею Мірошниченко-Гусак Людмила Андріївна:

Завжди було і буде вічне - дитина з книжкою в руці

   У наш час, коли технології розвиваються із шаленою швидкістю, книги все більше відходять на другий план. Раніше у людей не було особливих варіантів проведення часу, і читання було одним з небагатьох способів розваги і отримання знань. Сьогодні молодим людям важко повірити в те, що книги як і раніше варті уваги. Для знань є інтернет. Для вільного часу – види спорту і хобі. Для екшна – кінотеатри. Поміркувати про необхідність читання та корисно провести  час бібліотекарі запросили учнів восьмих класів Луцького НВК І-ІІ ступенів №7-природничий ліцей. Адже, з нагоди всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги  в бібліотеці відбувся книжковий квест „Завжди було і буде вічне-дитина з книжкою в руці ”.    Завданням квесту було віднайти скарб, схований у бібліотеці.

    Учасники квесту  вирішували 10 різноманітних завдань. Загадки та ребуси стосувались різних книжок, які необхідно було відшукати, давши правильну відповідь, та віднайти у зашифрованій книжці наступне завдання.Під час квесту учні  мали чудову нагоду перевірити свої знання, проявити ерудицію, кмітливість, уміння змагатися в інтелектуальній  грі. Звичайно, скарб було знайдено!   А учасники квесту  ще раз переконались в тому, що книги як і раніше варті уваги.  Все, що пережито людством за довгі століття – зберігається в літературі. Наше завдання – знайти і прочитати. Читаючи, ми розширюємо свій кругозір, вчимося мислити, пізнаємо світ. Без читання неможливий повноцінний розвиток особистості. 

 

МИТЦЮ НЕ ТРЕБА НАГОРОД

   

   Про Ліну Костенко всім є що сказати. Усім, хто просто читав її вірші та поеми, хто має душу і має совість. Просто ці слова абстрактні, а Ліна Василівна - жива та конкретна, і сьогодні їй виповнюється 85.

З нагоди ювілею в бібліотеці відбулась літературна година “ Митцю не треба нагород”, яку провели студенти інституту іноземної філології СНУ імені Лесі Українки.

  
  

  Присутні читали поетичні твори Ліни Костенко, слухали співану поезію, поринули в дивовижний яскравий світ художнього слова видатного митця. Вслухаючись в поетичні рядки студенти доторкнулись струн її життя і відкрили багато цікавого.

                              
 

                                               

                                 

  Ліна Костенко-прямий духовний нащадок Шевченка, Лесі Українки, Франка. Поетів такого масштабу, такого дарування народжкється мало-один-два на століття. Тож пізнання творчості кожного великого поета потребуе серйозної інтелектуальної напруги. Але не треба заощаджувати напругу, пізнаючи творчість Ліни Костенко. Бо ця напруга віддячиться духовним визріванням, моральним самовдосконаленням, яке відбуватиметься під магічним, чаруючим впливом її поетичного слова.                 

  

    Ця велика жінка відверта в думках, в оцінках політичних подій і життя суспільства. І нині займає активну позицію, здатна крізь людське бачити національне, приходячи на загально-людський рівень і не байдуже ставитись до проблем нашого сьогодення. Їх філософського осмислення. Ми вдячні долі , що є сучасниками поетеси вищої інтелігентності і порядності, геніальної дочки України Ліни Василівни Костенко. 

З Днем народження!

Майстер-клас від пластунів

Майстер – клас із традиційного писанкарства від пластунів відбувся в бібліотеці.

    Всі бажаючі мали змогу створити власну писанку, адже мудрі люди кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". Кожна писанка - це ніби маленький світ.
Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов'янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята з півнячих грудок.

     Непочатий вогонь добував господар сім'ї, непочату воду господиня брала опівночі з семи джерел. Фарби добували з пелюсток квітів, кори, коріння і листя дерев. Узор майстрині не вигадували, а списували з торішніх писанок - з року в рік, від бабусь-прабабусь. А до предметів, причетних до приготування писанок, ніхто, окрім самої господині, не смів навіть торкатися.

  Так писали писанки наші далекі предкині, наші прабабусі. Ця традиція нараховує вже близько 8 тисяч років. Звичайно ж, з часом правила писання спростилися. Вода проста, кип'ячена, писачок - спеціально виготовлений у вигляді невеликої металевої воронки, а фарби беруться як «від Бога, так і від людей». Але традиція проминула всі труднощі і змогла вижити й донині.

Мурую словом правду невмирущу

   Літературний вечір-портрет, присвячений 201 - й річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка відбувся в бібліотеці.

    Учням 11 класів КЗ ЛНВК ЗОШ І-ІІ ступенів №7- природничий  ліцей,  вималювала  портрет Кобзаря заслужений вчитель України  Олеся Григорівна Ковальчук. 

   Уже для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато,що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нашому серці. Та це лише ілюзія. Шевченко як  явище велике й вічне – невичерпний   і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі і думи.   Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення.  Ми на вічнім шляху до Шевченка…