На теренах долі

"НА ТЕРЕНАХ ДОЛІ"  

  Під такою назвою вийшла в світ чергова поетична збірка   відомої волинської поетеси, композитора, лауреата всеукраїнських літературних та пісенних конкурсів Любові Мілевич, презентація якої відбулась нещодавно в бібліотеці-філії.

      Шанувальники та колеги по літературній студії „Зорі над Стиром” оплесками вітали кожен продекламований вірш поетеси, які чергувались вишуканими музичними кліпами та піснями у авторському виконанні. В тісному дружньому колі непомітно сплив час,  вдячні слухачі дякували поетесі за створену приємну атмосферу та бажали натхнення для подальших творчіх здобутків та злетів.

З Україною в серці

    Учні 6 –Б класу луцької гімназії №4 імені Модеста Левицького завітали  до бібліотеки на круглий стіл „З Україною в серці”. Голова Національної скаутської організації України на Волині Юлія Панасюк ознайомила всіх присутніх з діяльністю цієї організації, яка відзначила в цьому році 104-ту річницю від часу свого заснування.  Мета якої – всебічно сприяти патріотичному самовихованню української молоді на засадах християнської моралі.

       Школярі із задоволенням пограли в руханки   в   які  пластуни грають  під час таборування. Також ознайомилися із змістом журналів „Пластовий шлях”.       Було пізнавально та весело. Присутні цікавились як можна стати пластунами, бажаючим було видано анкети, які можна заповнити та, при бажанні, долучитися до цієї організації.            Всі учасники заходу погодились, що патріотизм починається з тебе. 

       

Урок трудового навчання в бібліотеці

  Навчатися можна не тільки в школі, але й в бібліотеці. Такою можливістю скористались учні 4 класу луцької гімназії №4 імені Модеста Левицького. На уроці, який пройшов в бібліотеці-філії, школярі вчились виготовляти декоративну підставку для шкільного приладдя. Всі на „відмінно” справились із завданням, з хорошим настроєм та гарним виробом повернулись до школи. Наступне заняття буде не менш цікавим та захоплюючим.

Кожен має право на своє щастя

     Про реалії українського села, про поняття „ щаслива людина ”, про духовно багатих та матеріально забезпечених людей дискутували в бібліотеці-філії №6 для дорослих КЗ ЛМЦБС під час виїзного засідання Кіноклубу  Docudays UA, що діє при Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки. Учасниками обговорення цього разу стали члени ГО «Інтергрупа»,  які пропагують здоровий спосіб життя та разом долають алкогольну залежність (Анонімні алкоголіки). Фільм „Металобрухт” режисера Дмитра Глухенького показує глядачам реальне життя українського села, зубожіння селянських родин та безнадія на покращення ситуації. Але і в таких умовах життя людина шукає своє щастя. Цей фільм-це історія про людину, в якої є все. Це зовсім не те, що звикли уявляти собі пересічні люди  в сучасній системі цінностей. Існуючи на межі бідності, Фенік таки знайшов свою нішу, де почувається щасливим.

                   

    Перший відгук, який пролунав по завершенню фільму був таким : „ Ви нічим нас не здивували, ми це бачимо щодня ”.

Так, дійсно, вже нікого не здивує людина, яка копирсається в сміттєвому баці в пошуках макулатури, скляної тари або металевих банок. Нікого не дивують «мертві села», зруйновані ферми. І все частіше з’являються публікації про викинутих на смітник малюків. Темпи падіння добробуту населення України прискорились. Але герой фільму Фенік  знайшов в собі сили залишитися справжньою людиною, не втратити людську подобу, по мірі  своїх можливостей заробляє кошти на прожиття, і хвилює його лише те, що скоро закінчиться металобрухт.

Фільм без прикрас і дискусія про недискримінацію людей із ВІЛ / СНІД відбулися в Луцьку

                        

Про те, як сприймати людей із ВІЛ / СНІД, чому важливо не замовчувати проблему і як подолати внутрішнє упередження – говорили студенти четвертого та п’ятого курсів кафедри екології та охорони навколишнього середовища хімічного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки після перегляду фільму виїзного Кіноклубу медіапросвіти про права людини Docudays UA, що діє при Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки «Грішна хвороба» (режисер: Ян Яап Кейпер). Захід відбувся 28 вересня у бібліотеці-філії для дорослих № 6 комунального закладу «Луцька міська централізована бібліотечна система».

«Фільм показує реалії нашого часу без масок і прикрас. Те, про що ми не хотіли б чути, бачити і знати, про тих людей, які не схожі на нас, які зійшли на невірну стежку в силу обставин свого життя, слабкості, неправильного виховання чи просто заради цікавості. Кожен чомусь впевнений, що може себе контролювати, що з ним не статнеться нічого поганого і у будь-який момент можна повернутися у нормальне життя, хоча норми цієї «нормальності» у кожного свої», – зауважила перед показом фільму Ірина Данилюк.

За словами студентів, перша емоція, яку вони пережили на початку фільму, був страх, оскільки головними персонажами фільму виступили не звичні для нас вродливі, успішні люди, яких ми звикли бачити на телеекранах, а особи, які належать до групи ризику, яких не сприймає суспільство та фактично ігнорує державний апарат, ніби їх не існує. Замість того, щоб тихо і повільно вмирати, вони обрали шлях боротьби. За свої права і за права тих, хто побоявся виступити та заявити про себе. 

«Під час дискусії було піднято ряд цікавих питань, а думки глядачів дещо розділилися. Особливо емоційним було обговорення про недискримінацію ВІЛ-позитивних дітей, або здорових дітей носіїв ВІЛ-у у середовищі дитячих дошкільних та шкільних заходів, – зазначила Жанна Литвина. – Враховуючи те, що діти дошкільного віку можуть один одного подряпати, вкусити, тобто викликати між собою прямий контакт через кров, чи готові ми заради толерантності та недискримінації пожертвувати безпекою власної дитини? Питання болюче та неоднозначне. Але аудиторія дійшла висновку про те, що незважаючи ні на що, ми повинні бути терпиміші, толерантніші та добріші до «вразливих груп осіб», осікільки ніхто не знає, по яку сторону життєвих барикад може опинитись будь-хто із нас».

Олицькі школярі дискутували про нетерпимість до «не таких, як усі»

                                       

Перегляд фільму „Трудний” українських режисерів Миколи Бондарчука і Дмитра Тяжлова відбувся 14 вересня в ЗОШ І-ІІІ ст. смт Олика. Відвідувачами виїзного Кіноклубу медіапросвіти про права людини Docudays UA, що діє при Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки, стали учні 10-11 класів і вчителі школи.

Темою для обговорення було обрано стереотипне, упереджене та нетолерантне ставлення суспільства до вразливих груп осіб та «інакших» людей, піднімалися питання дискримінації та непотрібності таких людей у соціальному середовищі, проблема відповідального батьківства.

Вразила всіх своєю небайдужістю героїня фільму – волонтерка денного притулку «Місто Сонця» Тетяна, – яка опікується долею дітей, що опинилися в складних життєвих обставинах: діти-сироти, діти вулиці, діти з кризових сімей.

Думки та оцінки учнів із приводу переглянутого фільму були  різноманітні:

- «Можливо, я не буду підтримувати дружні стосунки з таким хлопцем як Вася, але розумію, що спілкуватися  з такими людьми я буду толерантно, підтримуючи, коли це буде потрібно»;

- «Я б не відмовився мати такого товариша як Вася, і навіть більше, можливо підтримав би його в намірах звернутися у притулок»;

- «Через байдужість суспільства безпритульні діти часто стають жертвами педофілів та потрапляють у сексуальне рабство. Іноді люди ігнорують їх, як рівних собі, тим самим поглиблюючи суспільну проблему».

Практичний психолог навчального закладу Валентина Харковлюк зауважує: «У нас багато дітей, які піддаються булінгу, приниженням у колективі, страждають від байдужого, грубого, а іноді й жорстокого поводження. Є й такі, які самі здійснюють насилля щодо інших. Тому, мета нашої зустрічі – акцентувати увагу на цій проблемі, спонукати присутніх до більш активної позиції з метою попередження та профілактики  булінгу. Необхідно уникати упередженого, не толерантного ставлення до таких дітей з боку оточення, не викликати у них відчуття самотності та непотрібності. Слід завжди пам’ятати, що насильством є будь-яка поведінка, що порушує права іншої людини! Лише всі разом, спільними зусиллями, ми можемо допомогти зупинити це негативне явище.»

Куди б мене дорога не вела, думки мої із рідною землею

  Продовжуючи гарну традицію знайомити першокурсників Луцького педагогічного коледжу із стародавнім Луцьком бібліотека  провела краєзнавчу годину „Куди б мене дорога не вела, думки мої із рідною землею”. Почесним гостем заходу був відомий краєзнавець, історик, людина, закохана у Волинський край- Петро Олексійович Троневич.

 Захоплююча розповідь про історію Луцька супроводжувалась віртуальною екскурсією вулицями міста., стародавніми та сучасними пам’ятками архітектури. Сподіваємось, що майбутнім педагогам буде комфортно навчатись у нашому місті, шанувати його унікальну історію, та в майбутньому стати його жителями.