Б'ють
тривожним набатом дзвони Чорнобиля...
Вони
нагадують : Пам'ятайте!
Хай не
повториться!
Хай
земля зацвітає навесні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави,
хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість зустрічі з рідною
землею. Хай кожен новий день сповнює наші серця миром, спокоєм
одухотворенністю. Пам'ятаймо!
Кожен
рік 26 квітня ми відзначаємо річницю тих страшних чорнобильських подій, але це
не свято. Це зовсім інша річниця. 26 квітня-це день, коли кожна людина повинна
поставити перед собою такі питання : Хто я? Для чого я живу на світі? Як я
живу? Як дію?
Чим можу допомогти іншій людині, яка потребує моєї допомоги? Адже сама природа
зробила нам застереження: люди, не будьте байдужими, жорстокими, безпечними,
пам'ятайте, що доля планети, доля всього людства, наше з вами майбутнє в наших
руках.
Тривожними
дзвонами розпочався урок пам'яті „Чорнобиль-гірка зірка полині”, який провели
працівники бібліотеки для учнів Луцького НВК загально-освітня школа І-ІІ ст.-
природничий ліцей. Хроніка тих подій не
залишила байдужими жодного із присутніх, поскільки ця трагедія не оминула наш
край. Ліквідаторами аварії на ЧАЕС було
багато волинян. Наша пам'ять і пам'ять багатьох наступних поколінь-знову
і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна
смерть загрожувала всьому живому і неживому.
За днями
дні-минув повільно рік.
За днями
дні- і двадцять сьомий минає.
Нехай же
лихо наше проминає
і в світі не повториться.
Ні! Ні!
Хай
стане мир міцнішим у стократ,
Хай над
землею чисте небо буде.
Чорнобиль-попередження,
набат
Його
уроків людство не забуде.