середа, 25 березня 2015 р.

Завжди було і буде вічне - дитина з книжкою в руці

   У наш час, коли технології розвиваються із шаленою швидкістю, книги все більше відходять на другий план. Раніше у людей не було особливих варіантів проведення часу, і читання було одним з небагатьох способів розваги і отримання знань. Сьогодні молодим людям важко повірити в те, що книги як і раніше варті уваги. Для знань є інтернет. Для вільного часу – види спорту і хобі. Для екшна – кінотеатри. Поміркувати про необхідність читання та корисно провести  час бібліотекарі запросили учнів восьмих класів Луцького НВК І-ІІ ступенів №7-природничий ліцей. Адже, з нагоди всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги  в бібліотеці відбувся книжковий квест „Завжди було і буде вічне-дитина з книжкою в руці ”.    Завданням квесту було віднайти скарб, схований у бібліотеці.



    Учасники квесту  вирішували 10 різноманітних завдань. Загадки та ребуси стосувались різних книжок, які необхідно було відшукати, давши правильну відповідь, та віднайти у зашифрованій книжці наступне завдання.Під час квесту учні  мали чудову нагоду перевірити свої знання, проявити ерудицію, кмітливість, уміння змагатися в інтелектуальній  грі. Звичайно, скарб було знайдено!   А учасники квесту  ще раз переконались в тому, що книги як і раніше варті уваги.  Все, що пережито людством за довгі століття – зберігається в літературі. Наше завдання – знайти і прочитати. Читаючи, ми розширюємо свій кругозір, вчимося мислити, пізнаємо світ. Без читання неможливий повноцінний розвиток особистості. 


 

середа, 18 березня 2015 р.

МИТЦЮ НЕ ТРЕБА НАГОРОД

   


   Про Ліну Костенко всім є що сказати. Усім, хто просто читав її вірші та поеми, хто має душу і має совість. Просто ці слова абстрактні, а Ліна Василівна - жива та конкретна, і сьогодні їй виповнюється 85.
З нагоди ювілею в бібліотеці відбулась літературна година “ Митцю не треба нагород”, яку провели студенти інституту іноземної філології СНУ імені Лесі Українки.




  
  


  Присутні читали поетичні твори Ліни Костенко, слухали співану поезію, поринули в дивовижний яскравий світ художнього слова видатного митця. Вслухаючись в поетичні рядки студенти доторкнулись струн її життя і відкрили багато цікавого.



                              
 

                                               




                                 

  Ліна Костенко-прямий духовний нащадок Шевченка, Лесі Українки, Франка. Поетів такого масштабу, такого дарування народжкється мало-один-два на століття. Тож пізнання творчості кожного великого поета потребуе серйозної інтелектуальної напруги. Але не треба заощаджувати напругу, пізнаючи творчість Ліни Костенко. Бо ця напруга віддячиться духовним визріванням, моральним самовдосконаленням, яке відбуватиметься під магічним, чаруючим впливом її поетичного слова.                 

  


    Ця велика жінка відверта в думках, в оцінках політичних подій і життя суспільства. І нині займає активну позицію, здатна крізь людське бачити національне, приходячи на загально-людський рівень і не байдуже ставитись до проблем нашого сьогодення. Їх філософського осмислення. Ми вдячні долі , що є сучасниками поетеси вищої інтелігентності і порядності, геніальної дочки України Ліни Василівни Костенко. 

З Днем народження!


неділя, 15 березня 2015 р.

Майстер-клас від пластунів

Майстер – клас із традиційного писанкарства від пластунів відбувся в бібліотеці.


    Всі бажаючі мали змогу створити власну писанку, адже мудрі люди кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". Кожна писанка - це ніби маленький світ.
Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов'янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята з півнячих грудок.




     Непочатий вогонь добував господар сім'ї, непочату воду господиня брала опівночі з семи джерел. Фарби добували з пелюсток квітів, кори, коріння і листя дерев. Узор майстрині не вигадували, а списували з торішніх писанок - з року в рік, від бабусь-прабабусь. А до предметів, причетних до приготування писанок, ніхто, окрім самої господині, не смів навіть торкатися.


  Так писали писанки наші далекі предкині, наші прабабусі. Ця традиція нараховує вже близько 8 тисяч років. Звичайно ж, з часом правила писання спростилися. Вода проста, кип'ячена, писачок - спеціально виготовлений у вигляді невеликої металевої воронки, а фарби беруться як «від Бога, так і від людей». Але традиція проминула всі труднощі і змогла вижити й донині.

неділя, 8 березня 2015 р.

Мурую словом правду невмирущу

   Літературний вечір-портрет, присвячений 201 - й річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка відбувся в бібліотеці.


    Учням 11 класів КЗ ЛНВК ЗОШ І-ІІ ступенів №7- природничий  ліцей,  вималювала  портрет Кобзаря заслужений вчитель України  Олеся Григорівна Ковальчук. 


   Уже для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато,що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нашому серці. Та це лише ілюзія. Шевченко як  явище велике й вічне – невичерпний   і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі і думи.   Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення.  Ми на вічнім шляху до Шевченка…