ОСІННІЙ БЛЮЗ

                  Осінній  блюз.

                      Осінній день, осінній день, осінній!

                          О синній день, о синній день, о синній!

                          Осана осені, о сум! Осанна.

                          Невже це осінь, осінь, о! – та сама.

   Осінь – магічна пора трансформацій, простір згасання,  що таїть нове народження, - це свій окремий психологічний театр у поезії Ліни Костенко. Цикли природи та людського буття тут зв’язані в єдине ціле , циклічний міфологічний час та лінійний час християнства перетинаються між собою.

  Вірші-осяяння, вірші – попередження, вірші –реквієми і вірші, де тріумфує  неприборкана стихія людських почуттів, створюють цілісну симфонічну

„поему” філософського  осягнення Часу.

    Ліна Костенко – прямий духовний нащадок Шевченка, Лесі Українки, Франка. Поетів такого маштабу, такого дарування народжуеться мало – один – два на століття. Тож пізнання  творчості кожного великого  поета потребує серйозної інтелектуальної напруги. Але не треба заощаджувати  напругу, пізнаючи творчість Ліни Костенко. Бо ця напруга віддячиться духовним визріванням, моральним самовдосконаленням, яке відбуватиметься під мігічним, чаруючим впливом її поетичного слова.

                

Казка - це мудрість поколінь

Чому казка так близька дитині?

     Казка доступною мовою вчить дітей життя, розповідає про добро і зло. Діти легше розуміють казку, ніж прісну дорослу мову.

     Тому якщо дорослі хочуть допомогти або пояснити щось дитині, доведеться згадати мову дитинства-казку. Читаючи і розповідаючи казки, ми розвиваємо внутрішній світ дитини, її фантазію, уяву, основи поведінки і спілкування.

Мудрі казки пишуться не лише для дітей, але і для дорослих, в яких залишилася дитяча душа, не задавлена тяготами дорослого життя. 

           Дорогі батьки, бабусі і дідусі, читайте мудрі казки разом з дітьми, не жаліючи зусиль і часу читайте казки вголос. Як в старий добрий час, коли не було ні радіо, ні телебачення, дорослі читали дітям добрі казки, вводячи своїх чад в доросле життя з допомогою і під захистом чарівних сил.

А ти одягнувся у вишиванку?

Читай! Формат не має значення!

   Акцію "Читай! Формат не має значення" Української Бібліотечної Асоціації бібліотека продовжила 12 жовтня, поетичними читаннями. 

   Література: поезія, проза, ліричні вірші, драматургія, музика, авторська пісня, вокал, живопис : портрети, пейзажі - все це знайшло відображення на спільній зустрічі учасників літературного об"єднання "Ліра"та літературно-мистецької студії "Зорі над Стиром". 

     А на завершення, вдячні поети прочитали вірш Наталії Некрахової, який присвятили бібліотеці.

Клянемось Вам ми,  вдячні читачі! 

Бібліотека- це для душі аптека

Бібліотекар книжку порекомендує,

Яка тебе розрадить, душу полікує.

Візьми Шолом Алейхема-

І посмієшся-

Це сміх крізь сльози-

У всякому разі, мені так здається.

До людини, що усміхається,

Зло не чіпляється.

Почитайте Пушкіна-

 і перед вами "Чудное мгновенье",

А Лермонтов- "души смятенье".

Там "Храм оставленный-всё храм",

А Шевченко-наш пророк, що взиває:

"Обніміться ж, брати мої, молю Вас, благаю",

До цього закликає й Бог.

А наш Волинський Богачук,

Душа якого як сокіл.

Ми дякуєм бібліотеці

За наш душевний неспокій!

Бібліотек@ - територія єдності

Осінній бал моїх років

Людське життя – це як пори року : весна, літо, осінь.

Весна і літо... як швидко вони спливають. Тихою ходою підступає осіння пора. Людська осінь, як і природа, буває різною. В одних вона палахкотить розмаїттям барв, у інших - тихим бабиним літом, у третіх – хворобою та самотністю.

1 жовтня відзначається міжнародний день людей похилого віку.

       Гостинно зустріли сьогодні, в цей день своїх поважних користувачів бібліотека. Для літніх читачів пролунали пісні їхньої молодості, організована тематична поличка літератури "З далеких мандрів повернулись...", а спогади про яскраві сторінки життя, мудрі поради варті уваги молодого покоління. І хоч цей день звертає увагу на проблеми старшого покоління, бажаємо нашим дідусям та бабусям оптимізму, довголіття, злагоди та добра.

читає автор...

      Звичайний день, звичайне місто, перехожі поспішають по своїм справам, занурившись у власні думки. І всі ми вливаємось у цей стрімкий потік під назвою життя, сьогодення, буденність. А серед нас є люди, які бачать світ у яскравих барвах, які здатні відчути подих осені і передати нам свої почуття поетичним словом.

                        "Хтось бачить осінь в барвах золотих

                Для когось-просто листя під ногами".

       Саме такою творчою людиною є чарівна лучанка Марія Іванівна Пишук, зустріч з якою відбулась в бібліотеці-філії.

Вже стало доброю бібліотечною традицією, 30 вересня, в професійне свято, всеукраїнський день бібліотек, проводити акцію "Читає автор..." А вдячними слухачами стали учні природничого ліцею №7  11-Б класу (педагог-організатор Проць Анжела Василівна).

      Поетичний доробок , який пролунав під час заходу не залишив байдужим жодного із присутніх.