Кажуть, що минуле не належить нікому. Воно - надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторились. Ніде і ніколи! 
Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мучинецькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932-1933 роках. Пам’яті сіл і хуторів, які зникли з лиця землі після найбільшої тргедії ХХ століття був присвячений урок-реквієм, який відбувся в бібліотеці для учнів 8 -Г класу гімназії №4 імені Модеста Левицького.

  Затамувавши подих слухали присутні історика, старшого наукового співробітника Волинського краєзнавчого музею Сергія Володимировича Лиса, про ці страшні сторінки нашої історії. А після перегляду слайдів про голодомор, короткого документального фільму "Голод 1932-1933 (свідчення очевидців)", "Технологія геноциду", представленої бібліотечної виставки "Голод 1932-1933. Пам’ятаємо" ніхто не залишисвя байдужим.

  На завершення бібліотекар підсумувала, що голод 1932-1933 років чорніє плямою на демографічній карті України, втрат від цього ще не вдалося повернути - ні матеріальних, ні тим більше людських, тому пам’ять про голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на землі.