Як могло статися, що милосердя
втратило сьогодні свою цінність? А його зміст звівся в основному до милостині?
Чому в людині залишається все менше людяного?
Зимові свята мають особливу атмосферу: людина замислюється над добром,
співчуттям, розумінням. Невже для того, щоб розбудити доброту в наших серцях, потрібні біди і
катастрофи? Хіба без них не можна бути милосердними? Хіба в звичайному житті
немає людей, які потребують допомоги? Є і дуже багато таких людей. Але за своєю
заклопотаністю про свій зовнішній вигляд, гонінням за кращим комп’ютером,
найдорожчим мобільним телефоном ми не бачимо
цих обділених людей.
Різдвяний час минув, віддзвеніло стоголосся української коляди, а чи впустили ми в своє серце добро,
чи готові бути милосердними?
На ці важливі питання намагались знайти відповідь під час відвертої
розмови учні 7-ого класу "ЛНВК ЗОШ І-ІІ ступенів №7 - природничий
ліцей" з отцем Богданом, настоятелем парафії святої Параскеви - П᾽ятниці с. Милуші УПЦ КП.
Кожен з нас сам пише книгу свого життя. Що буде написано на цих сторінках
залежить від кожного з нас. Це можуть бути плями байдужості, зневаги і злоби
один до одного, до рідної землі. Але у наших силах залишити на чистих аркушах
цілий список гарних вчинків і добрих справ.
Немає коментарів:
Дописати коментар